РЕКОМЕНДАЦІЇ

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ КЛАСНИХ КЕРІВНИКІВ ТА МАЙСТРІВ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ.

Підготувала практичний психолог: Мовчан Н.І.

 

Заходи психотерапевтичної і психопрофілактичної допомоги

та профілактика стресових розладів.

  1. 1.    Кризове консультування

 Педагогам потрібно проінформувати підлітків, що вони знають про те, що з ними скоїлось лихо. Це сприятиме тому, що підліток не буде відчувати себе одиноким. Для дітей є природним виявляти свої почуття, що виникли під впливом важких життєвих подій. З учнями необхідно обговорити те, що трапилося.

 У ряді випадків важливо проводити бесіди про трагічну подію з використанням спогадів, фотокарток. Завжди важливо прислуховуватися до самих дітей. У разі необхідності треба організувати умови для інтимної розмови.

  1. 2.    Прогресивна м’язова релаксація (метод Джекобсона)

 Основою створення методу є відомий факт зв’язку між м’язовим розслабленням та зниженням нервово – м’язового напруження. Помічено, що різним типам емоційного реагування відповідають напруження різних груп м’язів. Так, депресивний стан супроводжується напруженням дихальної мускулатури, страх – спазмом м’язів артикуляції та фонації. Знімаючи засобами довільного самонавіювання напруження певної групи м’язів, можна вибірково впливати на негативні емоції.

3.  Техніка релаксації

 - Підліток згинає руки в ліктях і різко напружує м’язи рук, з’являється відчуття м’язового напруження. Потім дитина послаблює руки й вони вільно спадають. Так повторюють кілька разів. При цьому необхідно зафіксувати увагу на відчутті м’язового напруження й розслаблення. Ще одна вправа – скорочення та розслаблення біцепсів. Скорочення та розслаблення м’язів має бути спочатку максимально сильним, а потів дедалі слабшим (і навпаки). У цій вправі необхідно зафіксувати увагу на відчутті найменшого напруження м’язів і повного їх розслаблення. Після цього підліток вправляється в умінні напружувати й розслаблювати м’язи згинання – розгинання тулуба, шиї, плечового поясу, м’язів обличчя, очей, язика, гортані, що беруть участь у міміці та мовленні.

- Диференційована релаксація. Дитина вчиться сидячи напружувати й розслаблювати м’язи, що не беруть участі в підтримці тіла у вертикальному положенні; далі – під час письма, читання, мовлення, намагається розслаблювати м’язи, що не беруть участі в цих актах.

- Підлітку пропонується шляхом самоспостереження визначити, які групи м’язів у нього найбільше напружуються за різних негативних емоцій (страх, тривога, хвилювання, збентеження). Надалі засобами релаксації локальних м’язових напружень можна запобігати негативним емоціям або зменшувати їх.

Вправи проводять у групах по 8-12 осіб 2-3 рази на тиждень. Заняття самонавчання проводять самостійно (під керівництвом батьків або друзів) 1-2 рази на день по півгодини.

  1. 4.     Метод прикладної кінезіології

 Для нормального функціонування центральної нервової системи необхідна безперервна взаємодія правої й лівої півкуль головного мозку. Визначені на практиці спеціальні рухи активізують нервові шляхи у мозку в обох півкулях одночасно, знижують стрес і покращують загальний стан здоров’я

 На думку Ф.Шапіро, люди використовують рухи очей для активації системи переробки інформації і досягнення психотерапевтичного ефекту. Ці рухи сприяють швидкому зняттю дистресу. При цьому думки, відчуття, емоції, що пов’язані зі спогадами, сприймаються як нейтральні або позитивні, що не турбують, не впливають негативно. Рухи очей дають можливість знизити тривожність.

 За рахунок виконання кінезіоактиваційних вправ стимулюються нейромоторні механізми функціонування головного мозку людини.

 

5. Гімнастика Мозку Пола Денісона

 1.«Слон». При його виконанні ліве вухо прижимається до лівого плеча так, щоб між ними можна було б тримати аркуш паперу. Після цього ліва рука витягується як хобот, коліна розслаблені, а рука малює «ліниву вісімку», починаючи від центра зорового поля вгору та проти годинникової стрілки; при цьому очі слідкують за рухами кінчиків пальців. Для більшого ефекту вправу потрібно виконувати повільно 3-5 разів, повторив його правою рукою, прижатою до правого вуха. Рухи, які здійснюються в основному центральними м’язами корпусу, активізують і балансують всю цілісну систему, збуджують вестибулярний апарат, сенсорні та моторні зони кори, а особливо лобні долі мозку. Зорова інформація, що надходить в мозок, активізує також потиличну долю. А якщо до цієї вправи додати «слонові звуки», то збуджуються слухові механізми скроневих ділянок мозку, покращується відчуття рівноваги. Регулярне виповнення цієї вправи стимулює весь вестибулярний апарат, відновлюючи пошкоджені нервові мережі. Вона рекомендується людям з порушеною концентрацією уваги, так як сприяє повноцінній активізації ретикулярної формації та поліпшує увагу.

 2.«Енергетичне позіхання». Суть цієї вправи полягає в масажі м’язів навколо зони щелепно-скроневого суглобу. Цей суглоб розташовується прямо перед вушним отвором та з’єднують верхню та нижню щелепи. Через цей суглоб проходять стовбури п’яти основних черепних нервів, які збирають усю сенсорну інформацію від лиця, очних м’язів, язика та рота. При жуванні та відтворенні звуків активізуються усі м’язи обличчя, очей, роту. Коли людина знаходиться у стані стресу, її щелепи часто стискаються, і передача імпульсів через цю ділянку погіршується. «Енергетичне позіхання» допомагає розслабити м’язи лиця, і тому покращити надходження сенсорної інформації. Воно також сприяє більш ефективній комунікації і ясному звучанню. Якщо у дітей виникають проблеми з читанням, можливою причиною цього є те, що їх очі працюють не узгоджено. Через стрес діти також можуть погано чути. Напруга в щелепно-скроневому суглобі може заважати їм розмовляти, що також відображається на мисленні. Завдяки розслабленню м’язів і полегшенню функціонування черепно-мозкових нервів покращуються всі зв’язані з ними функції очей, лицевих та м’язів роту.

 3.«Ліниві вісімки для письма» – це письмова вправа, спеціально розроблене для покращення письмової комунікації. Вона допомагає встановити необхідний ритм для поліпшення координації «руки-очі». Для виконання цієї вправи потрібно намалювати символ «безкінечності» (вісімку «на боку») на дошці або папері непереривним рухом. Починати слід від центру, потім, рухаючись проти часової стрілки, вверх, вліво і назад до центру; потім за часовою стрілкою вверх, вправо і назад через низ до центральної точки. Малюється п’ять або більше «вісімок» кожною рукою, а потім обома руками. Краще всього малювати «вісімку» великою, але в межах поля зору, щоб стимулювати великі м’язи. Ця вправа сприяє розслабленню м’язів кисті, передпліч і плечей, а також полегшує процес слідкування очима.

 Вправа допомагає в період творчого застою. Учням вона може допомогти в період виконання контрольних робіт. Якщо вони починають відчувати стрес, можна намалювати кілька «лінивих вісімок» пальцями на парті, щоб відновити перехресно-латеральну інтеграцію. В такому стані знайти рішення набагато легше.

 4.«Ліниві вісімки для очей» схожі на «Ліниві вісімки для письма», за винятком того, що при їх виповненні увага фокусується на рухах очей і системі координації «руки-очі» та «очі-руки». Ці «Ліниві вісімки» в слідкуванні очима за рухом великого пальця, який описує вісімку як знак безкінечності в горизонтальному полі бачення. Щоб зробити це, потрібно виставити руку вперед, підняти великий палиць на рівні переносці в передньому зоровому полі, приблизно на відстані ліктя і почати рухи у вигляді вісімки. Рухи повинні бути повільними та усвідомленими для досягнення максимальної м’язової концентрації. Голова повинна знаходитися прямо і розслаблено. Слідкувати за рухами великого пальця потрібно тільки очима. Великий палець починає рух від центра зорового поля і йде вгору по краю поля бачення, далі йде проти часової стрілки вниз і повертається в центр, аналогічно виконується вправа і за часовою стрілкою. Після цього необхідно зціпити руки «в замок» таким чином, щоб великі пальці були направлені вгору. Рухи повторюються не менше 3-4 раз кожною рукою.

 5.«Перехресні кроки» – це перехресно-латеральна ходьба на місці. Коли людина торкається правим ліктем лівого коліна, а потім лівим ліктем правого коліна, то активізуються одночасно обширні зони обох півкуль. «Перехресні кроки» – усвідомлена ходьба, яка сприяє збалансованій активізації нервів мозолистого тіла. Якщо виконувати вправу регулярно, в мозолистому тілі утворюється більша кількість нервових шляхів, які швидко та інтегровано зв’язують обидві півкулі, що робить можливим причинно-обумовлений рівень мислення. «Перехресні кроки» повинні виконуватися дуже повільно. Коли вправи виконуються у повільному темпі, вони активізують тонку моторну координацію і потребують активізації як вестибулярного апарату, так і лобних частин мозку.

 6. «Ключки». Для виконання цієї вправи спочатку потрібно схрестити кисті рук, як це зручно, потім схрестити руки в «замок» і вивернути руки вперед тильними сторонами долонь одна до одної, а великі пальці вниз, перенести одну руку через іншу, з’єднати долоні і взяти пальці в замок. Після цього опустити руки вниз і вивернути їх всередину на рівні грудей так, щоб лікті були направлені вниз. Ця складна перехресна вправа діє так само як і «перехресні кроки».

 Находячись в цьому положенні, потрібно прижати язик до піднебіння. Ця дія збуджує середній мозок, який знаходиться прямо над піднебінням, а також допомагає позбавитися від напруги в язиці, що викликана незбалансованою позою. Поза «Ключки» сприяє об’єднанню емоцій лімбічної системи з процесами мислення в лобних долях мозку, призводячи до інтегрованого стану, який допомагає найбільш ефективному навчанню і реакції на те, що відбувається навкруги. Дві хвилини цієї вправи сприяють усвідомленому переключенні уваги, активізації моторної кори великих півкуль за рахунок зниження вироблення адреналіну.

 7.«Кнопки мозку». Для виконання цієї вправи необхідно покласти одну руку на пуп, а другою стимулювати точки під ключицями між ребрами, ліворуч і праворуч від грудини. Це стимулює приток крові через сонні артерії до мозку. Сонні артерії – одні з перших артерій, що відходять від серця. Їхня задача – нести свіжу кров, яка насичує киснем мозок. «Кнопки мозку» знаходяться над місцем розгалуження двох сонних артерій. При масажуванні цих точок активізуються барорецертори (рецептори тиску). Нервові клітини барорецепторів можуть сприймати зміну кров’ного тиску і за допомогою рефлексу підтримувати тиск в нормі.

 Рука на пупові дозволяє зосередити увагу на центрі тяжіння тіла. Тут знаходяться м’язи, які грають важливу роль в підтримці рівноваги тіла.

  1. 5.     Метод арт-терапії

 Після нещасних випадків учні можуть відчувати неприємний тиск від розмов, що торкаються цих подій. Тому важливо, щоб учні отримали своєчасну можливість висловити свої почуття в такій формі, щоб в них вийшло природно адекватно виразити свої емоції і переживання. Вважається за доцільне використовувати різноманітні форми арт-терапії: дітям пропонується висловлювати свої почуття через пантоміму, скульптуру, написання оповідання чи вірша з приводу події, виявити свої емоції у танці, у вигляді малюнку.

  1. 6.      Музична терапія

 Це один із шляхів, що допомагає як при подоланні стресів, так і переробці їх негативних наслідків.

 Музична терапія сприяє позитивній переробці негативного досвіду дітей, сприяє виходу з кола неприємних асоціацій. Разом з тим відбувається активізація позитивних почуттів, інтеграція і гармонізація внутрішнього світу дітей і їх стосунків з оточенням, сприяє розвитку довіри. Таким чином, це сприяє подоланню наслідків травмуючи обставин.

  1. 7.     Щоденник.

 Таку форму роботи з дітьми можна використовувати як допоміжну активність. Тобто відповідно до плану програмних занять у щоденнику занотовуються ті поняття, що їх засвоює дитина при подоланні певних важких для себе ситуацій.

 Щоденник дозволяє залучати дітей до більш ефективного виразу своїх почуттів, створює унікальну можливість для інтеграції їх особистості.